Один із сучасних айкідошних трендів інстаграма і тіктока - це широченні стійки. Не маю нічого проти широкого кроку. Переміщуючись, шириною кроку ми можемо контролювати ма ай (дистанцію). Але ж це крок, це проміжне положення в якому людина не залишається. Стійка - це інша справа! Зі стійки починається техніка, і, фактично, стійкою закінчується. Тому, стійці треба приділяти увагу. Як раз стійка й визначає наш захист. Тобто, стійкою ми займаємо зручне для себе положення. Стійка дозволяє заздалегідь, в якійсь мірі, заблокувати атаку, а десь і навпаки спровокувати, таким чином виводячи супротивника на вигідну нам, чи як мінімум передбачувану позицію. Коротше кажучи, стійка - це важливо. І важливо в поєдинку бути рухомим та маневреним. А широка стійка це про рухомість, чи маневреність? Коли починається атака, важливо якумога скоріше відреагувать на неї: уйти з під атаки і контратакувать (провести техніку). Широка стійка цього не дозволяє! Якщо говорити про закінчення техніки, то будьяке закінчення однієї техніки є початком іншої. Те що супротивник на землі, не означає, що він не зможе встать. А якщо і не зможе, то це не означає, що тут немає іншого супротивника якого ви до цього не помітили. Доречі, на цьому загострював увагу О'сенсей! Так що широка стійка працює не на нашу користь. Чому вона популярна? Самому цікаво, може хтось пояснить, бо я не розумію.
неділя, 12 січня 2025 р.
неділя, 16 квітня 2023 р.
Хочеться продовжити тему стійок...
Стійка не має бути статичною!!! Айкідо - це не статика, це рух, це життя. Стійка теж має бути живою. Так, стійкою ви певним чином себе захищаєте і провокуєте супротивника на вигідну вам атаку. Але якщо ви не будете стояти як пам'ятник по серед площі, ви ускладните завдання вашому супротивнику і спростите для себе. Це не значить, що треба постіно якось дьоргатись наче в припадку)) Але стояти і чекати атаку теж не варто. Тим більше, що О'Сенсей казав, що якщо на тебе нападає один ворог, треба бути пильним, бо насправді ти можеш бути оточеним. Відповідно, статикою ми звужуєм своє поле зору, свою увагу, і закриваючись від одного супротивника можемо бути відкритими для іншого. Це справедливо як на початку виконання техніки, так і в кінці. Часто можна побачити, що багато айкідок виконуючи техніку закінчують свої дії з закінченням техніки. Дуже рідко можна побачити готовність айкідоки до наступних дій одразу після контролю чи кидка. Це нагадує гімнаста перед снярядом: підхід, виконання вправи, відхід... Але айкідо - це не гімнастика, і однією "вправою" в реальному житті діло не закінчується. А айкідо - це реальність, це життя.